Мене називали шльондрою: слатшеймінг в школі

Як не звертати увагу на образливі слова однокласників і перемогти слатшеймінг в школі

Моє перше в житті зіткнення зі слатшеймінгом* відбулось в 10 класі. Тоді, перед новорічними канікулами мій однокласник покликав мене та ще декількох людей зі школи до себе на дачу відсвяткувати закінчення першого семестру. Як і на звичайній підлітковій тусі було багато алкоголю, який б'є в голову та закликає робити бездумні речі. Саме тоді мені чомусь захотілося поцілувати хлопця з паралельного класу на очах у всіх, незважаючи на те, що насправді мені подобається зовсім інший, його однокласник, якого, на щастя, не було на тій вечірці. Отже, мені захотілось поцілувати його - і я це зробила.

*слатшеймінг - присоромлення дівчат і жінок за їхню сексуальну активність або ж за зовнішній вигляд чи поведінку, які асоціюються з сексуальною активністю

Історія про стосунки, Ксенія, 16 років

Він був не зовсім тверезий, як, в принципі, і я, тому нам зовсім не було соромно. На тій вечірці багато чого відбувалося, навіть ледь не почалася бійка. Але “головною подією” чомусь став саме мій поцілунок. Хтось здивувався, коли побачив нас, а дехто навіть крикнув “ну нічого ж собі!”. Після вечірки ми всі домовилися, що нікому не будемо розказувати про те, що там відбувалося. Тому я спокійно пішла додому і заснула, і навіть не думала, що про мій бездумний поцілунок дізнається хтось сторонній. Наступного дня, згадуючи свій вчинок, насправді, я зовсім не відчула сорому чи незручності. Здавалося, все сталося абсолютно природно і нормально.

Протягом новорічних канікул я навіть не згадувала про цю історію, адже цей поцілунок не був першим в моєму житті, і це не стало якоюсь грандіозною подією для мене. Але, здається, всі ті, хто спостерігав за ним зі сторони, думали про нього більше, ніж я сама.


Перший день навчання. Я приходжу до школи і бачу, як мої однокласники та кілька хлопців з паралелі стоять разом та щось дуже бурхливо обговорюють, а помітивши мене, ще й починають голосно сміятися. Я не розумію, що їх так розсмішило, а тому запитую про це мою сусідку по парті. Вона відповідає: “Вони кажуть, що ти з кимось цілувалася”. Мені одразу стало зрозуміло - хтось злив їм інформацію про ту вечірку.

І найстрашніше було те, що серед них був той хлопець, який мені подобався - і тепер він знав, що я цілувалася з кимось іншим! Весь день я була знервована і не могла ні на чому сконцентруватися. Мені було байдуже, що про той поцілунок знав весь клас. Мені було прикро, що та людина, яку я люблю, хоч і не взаємно, тепер теж це знала.

Але в результаті, саме він більше за всіх згадував про це, називаючи мене “шкурою” та багатьма іншими жахливими словами. Він говорив це навіть тоді, коли ми були лише вдвох. І хоч як я намагалася пояснити йому, що це не зовсім його справа, він продовжував присоромлювати мене за нього. Тоді мені здавалося, що він просто ревнує. Але це було не так.

Пройшов певний час, всі інші хлопці та дівчата з паралелі про це вже забули. Але він й надалі нагадував мені і всім навкруги про той випадок. Це було дуже тяжко, адже я продовжувала любити його, хоч він і робив мені боляче своїми словами кожен день. Коли я приходила зі школи додому, то завжди плакала і звинувачувала себе в тому, що накоїла. Я ненавиділа себе через той поцілунок і все, чого мені хотілося - заспокоїтися і забути про нього, сховатися і ніколи більше не бачити того, з ким я цілувалася.


Минуло кілька місяців. Мені вдалося відволіктися і забути про цю ситуацію, як про страшний сон. Стало легше - прийшла весна, травень, хотілося тусуватися і двіжувати. На одній з міських дискотек я вирішила відірватися і поцілувалася ще з одним хлопцем. Тоді я вже розуміла, якими можуть бути наслідки, але мене це знову не дуже хвилювало. Цей хлопець був досить відомим на нашому районі, а тому його знали майже всі мої однокласники. Це сталося на вихідних, а в понеділок я поїхала з рідного міста і вже в дорозі отримала смс-ку від подруги: “Всі дізналися про те, що ти робила на вихідних”. Виявилося, що той, з ким я цілувалася, розказав про це моєму однокласнику, а він, в свою чергу, розніс цю інформацію по всьому нашому класу. Цілий тиждень, поки мене не було в школі, вони тільки те й робили, що обговорювали моє приватне життя і моїх обранців. Ті дівчата, з якими я й так була в складних стосунках, за спиною називали мене шльондрою. Моя подружка тримала мене в курсі всіх цих подій, але мені було все одно, адже я була зайнята справами поцікавіше.

Але коли я повернулася до міста, мої однокласники чомусь вже не обговорювали мене та мої поцілунки. Здавалося, що в моїй присутності, вони просто попроковтували свої язики. Було смішно і дивно.

Зараз я згадую той час, як складний період свого життя. Іноді мої подруги нагадують мені про ті історії. Особливо, коли ми йдемо на якусь вечірку, де буде алкоголь, вони постійно жартома просять мене ні до кого не залицятися, щоб не було “як тоді”.

А тих людей, які поливали мене за спиною брудом, я вирішила вибачити, адже не бачу сенсу ображатися на когось дуже довго. Слатшеймінг в школі - це щось, що може зруйнувати чиюсь самооцінку чи навіть життя. Але зі мною такого не сталося і не станеться. Тепер я точно знаю, що не збираюся соромитися робити те, що мені подобається, і не буду жаліти про те, що принесло мені задоволення в певний момент, що б там не думали мої ровесники чи будь-хто інший.

Авторка ілюстрації: Aga Bartosz

Якщо хочеш розказати нам історію про свої стосунки з однокласниками, перший секс, перший поцілунок або про щось, що пов'язане з сексом і здається тобі важливим, надсилай її нам на електронну пошту: vpersheproject@gmail.com