Нерідні близькі: що таке токсичні стосунки

Чому близькі можуть бути чужими і що таке токсичні стосунки

Токсичні стосунки стаються з усіма: вік чи гендер тут не мають жодного значення. Токсичною може бути і дружба, і перше кохання, і друге, і навіть третє… Від них не застрахований ніхто. Навіть спершу здорові стосунки із часом можуть стати такими. На основі власного досвіду та порад психологів ми підготували детальний гід із підказками про те, як можна виявити токсичність у колі близьких людей, що з нею робити далі і куди звертатися по допомогу.

Що таке токсичні стосунки?

Токсичні стосунки трапляються часто. Якщо в дитинстві тебе силоміць змушували поцілувати бабцю чи розказати віршик дорослим, ти знаєш, про що ми. Але говорячи про токсичність, ми маємо на увазі не поодинокі неприємні втручання у твій особистий простір, а цілу систему регулярних інтервенцій.

Психологи називають цим терміном спілкування між людьми, у якому порушуються особисті кордони. Звідси і постають два головних питання: де закінчується мій особистий простір і починається простір іншого та як потрібно діяти, щоб не порушувати їх.

Зрозуміти, де пролягають власні кордони, не складно. Потрібно лише частіше дослухатися до своїх емоцій та відчуттів. Якщо на запитання, чи комфортно мені з цією людиною, ти повсякчас відповідаєш ствердно, тобі навряд є про що хвилюватися. Але якщо у тебе бодай деколи виникають сумніви, ми підготували кілька прикладів, які допоможуть зрозуміти, чи твоє стосунки з близькими насправді не є токсичними.

Як я можу впізнати у своїх близких людях токсичність?

Щось відбувається поза твоєю згодою, тебе силоміць змушують до чогось

Аргументи можуть бути які завгодно: від “Тобі що, складно зробити це для мене?” чи “Зроби це, якщо ти мене дійсно цінуєш” до провокацій типу “Тобі що, слабо?”.

Ти регулярно отримуєш нищівну критику чи образливі коментарі на свою адресу

Якщо друзі чи кохані постійно грішать образливими жартами про твою зовнішність чи поведінку, зверни на цей пункт особливу увагу. Згідно з головним правилом конструктивної критики, усі зауваження та побажання висловлюються лише за запитом, тобто проханням про них. Якщо хтось із твоїх близьких дозволяє собі пхати носа у твоє приватне життя, згадай, чи просив/ла ти про це, чи ці зауваження колись були корисними для тебе, і чи не робили тобі боляче. Якщо часто відчуваєш на собі тиск чужої думки, причиною може бути токсичність.

Твій особистий простір контролюють

Відстань між проханнями про щось розповісти та тотальним контролем твого життя видається довгою, але насправді не така вона вже й велика. Якщо твої друзі чи кохані вимагають доступу до твоїх сторінок у соціальних мережах чи детальних звітів про спілкування з іншими людьми, але не вважають за потрібне пускати тебе у своє особисте життя, можеш вважати, що ти перебуваєш у токсичних стосунках.

Від тебе нав’язливо вимагають щирості і довіри

Навіть найближчі люди можуть не знати про тебе все - і це нормально. Але токсичні оточуючі прагнуть керувати і стосунками, і тобою, тому вимагатимуть максимальної довіри. Якщо ж ти захочеш щось приховати, вони можуть вдатися до нав’язливих прохань, ультиматумів чи навіть погроз. Втручання у твій особистий простір можуть бути не такими очевидними. Близькі люди можуть маніпулюватиі домагатися свого, реагуючи на твої відмови образами, мовчанням чи пасивною агресією. У той самий час вони часто зберігають за собою право на приватність, і, звісно, не діляться сокровенним. Якщо ти помічав таке за своїми близькими друзями чи коханими - це привід задуматися про ваші стосунки.

змія обвилась навколо дівчини, як токсичні стосунки зв'язують людину з її отруйними близькими

А чому токсичність - це проблема?

Спілкуючись із друзями та згадуючи власні стосунки під час підготовки тексту, ми зрозуміли, що майже усі з нас, так чи інакше, мали досвід токсичних стосунків. Проте, спогади про них не завжди були лише негативними.

Одна з моїх приятельок, згадуючи свій досвід токсичної дружби в школі, зізналася, що разом із образливими коментарями, завжди могла розраховувати на підтримку від своєї подруги. “Вона неодноразово захищала мене в конфліктах із вчителями та однокласниками, залишаючи право на образливі коментарі та приниження лише для себе”.

Інша подруга розповідала про свого першого хлопця, якого вона ще довго після розриву вважала одним з найуважніших і найтурботливіших людей. Але зустрічаючись із ним, вона була вимушена припинити спілкуватися зі своїми друзями, звести до мінімуму стосунки із батьками, яким він до того ж не подобався, а також змінити стиль одягу та музичні смаки.

Коли усі ці жертви було покладено на вівтар любові, вони розійшлися. “Крім того, що я просто дуже важко переживала наш розрив, я ще й лишилася майже без підтримки близьких” - додала вона.

Хай там як, зараз усі ми погоджуємося, що ці стосунки були непоганою школою життя, але радити цей досвід ще комусь не хотілося б. І певно, однією з найголовніших причин є ізоляція, у якій ми перебували під час цих стосунків. Йдеться не лише про коло спілкування, яке звужувалося до кількох людей, а й про самореалізацію, яка у той час перетворилася на мавпування поведінки та смаків наших токсичних друзів і коханих.

Обидві історії тривали по кілька років, були дуже виснажливими і закінчилися не з ініціативи оповідачок. Коли тепер вони намагаються зрозуміти, чому не припинили це бодай трохи швидше, то кажуть, що мали багато причин.

По-перше, у підліткому віці ми часто не знаємо, як потрібно дружити і любити. На жаль, не усі з нас мають приклад дорослих, який можна наслідувати. Звідси і походить впевненість у тому, що так, як є, і має бути.

По-друге, перебуваючи у своєрідній ізоляції, ми не могли обговорити те, що відбувалося, з іншими людьми та поглянути на ситуацію з боку.

По-третє, ми просто боялися цього розриву. Знаючи про нас багато і маючи на нас величезний вплив токсичні друзі і кохані у будь-який момент можуть використати це проти нас. Від токсичної подруги, про яку ми згадували вище, можна було очікувати будь-якої реакції, у тому числі і помсти. Дарма й казати, що згодом все одно виявилося, що вона пліткувала за спиною, навіть коли у стосунках все було гаразд.

Чому близькі люди так поводяться?

Психологиня Олена Камакіна пропонує кілька пояснень такої поведінки. Найперше з них пов’язане із тим, що у підлітків часто бракує досвіду та здорових моделей. Погодьтеся, що дуже важко зберігати свої та чужі кордони у підлітковому віці, якщо з дитинства звик до постійних порушень цих кордонів у спілкуванні між дорослими. З іншого ж боку, саме у підлітковому віці виникає більше простору і бажання розширювати коло спілкування, бо родинне коло (вже) не задовільняє потребу у близьких стосунках.

Це також дуже пов’язане із потребою у самоствердженні, яку всі реалізують по-різному. Дехто з нас не ладнає зі своєю агресією, тому починає цькувати молодших чи слабших товаришів. А хтось обирає принижувати людей у більш вишуканий спосіб. Стратегія токсичності у стосунках, усвідомлена чи інтуїтивна, відповідає усім вимогам: непомітно і обережно вона захоплює особистий простір людей навколо, і саме за їх рахунок формується ґрунт ствердження себе.

Що робити із токсичними стосунками?

Крім того, що можна просто розірвати стосунки, які обтяжують, є кілька засобів їх виправити та зберегти. Олена Камакіна радить спершу почати уважніше дослухатися до своїх почуттів та повідомляти про них не лише тим, хто проявляє токсичність у спілкуванні, а й усім, із ким спілкуєшся. У здорових стосунках практика говоріння про свої почуття дозволяє підтримувати стабільний емоційний зв’язок та краще розуміти одне одного.

Не варто соромитися попросити про підтримку у друзів-однолітків чи дорослих людей, яким ви довіряєте. “Якби під час стосунків із першим хлопцем я мала би до кого звернутися чи могла довіряти батькам, сумніваюся, що стосунки протривали би так довго”, - каже одна з наших приятельок. А ми підтверджуємо, що дружнє коло дуже допомагає легше і швидше вийти з токсичних стосунків.

Дарма й казати, що перетворення токсичних стосунків на здорові неможливе без взаємного бажання цих змін. Якщо ж ти помічаєш, що токсичні близькі люди продовжують ігнорувати твої почуття та ініціативу , варто припинити стосунки, навіть якщо розрив загрожуватиме твоїй репутації.


P.S. Якщо читаючи цей текст, ти помітив/ла за собою якісь ознаки токсичності, спробуй наодинці чи з кимось близьким обдумати причини та можливі альтернативи цій поведінці. Замість образливих жартів та принижень, можна спробувати підтримати та підбадьорити близьких - це один із небагатьох засобів самоствердження, який не шкодить оточуючим. Потреба контролювати своїх близьких може виникати також від невпевненості у собі чи у ваших стосунках. Хай там як, щира розмова із ними зможе трохи покращити твою впевненість. Якщо ж ти помічав/ла токсичність за своїми близькими дорослими, спробуй зрозуміти, чому вони так поводяться. А що можна робити з цим - ми розкажемо незабаром.

Джерело: інтерв'ю з практикуючою психологинею Оленою Камакіною


Авторка тексту: Катя Глущенко
Авторка ілюстрацій: Aga Bartosz

Потрібна порада?

Тут ти можеш анонімно поставити нам питання, запропонувати тему для статті чи попросити особистої поради, що стосується сексу, здоров’я чи стосунків. Ми, або наші кваліфіковані експерти, відповімо тобі на імейл.

Я згоден(а), щоб моє питання з’явилося у розділі «Поради».