“Ніхто не кохатиме тебе так, як я”: насилля в стосунках

Зазвичай насильника, або аб’юзера, важко впізнати в перші дні знайомства. Ти просто починаєш спілкуватися з цікавою людиною, яка швидко закохує в себе наполегливістю і всеохопним піклуванням. Ви починаєте багато спілкуватись: на відміну від інших, він/вона завжди має час на розмови одразу про все і ні про що.

Одного разу партнер/-ка влаштовує скандал, коли ти не береш слухавки – але це зрозуміло, адже він хвилюється. Тепер ти мусиш завжди брати слухавку. Навіть якщо незручно. Навіть якщо не хочеться. Аб'юзер дає поради щодо твого одягу, твоїх захоплень, твоїх друзів – і ти виконуєш кожну з цих порад, бо він завжди має рацію. Може, ти і відчуваєш втому від таких вимог, але сама думка про припинення цих стосунків викликає в тебе відчай і безпорадність. Бо він сказав, що знає, як краще. Бо він сказав, що більше ніхто тебе так не кохатиме.

Такий вигляд має класичний аб’юз, або психологічне насилля – нефізичний спосіб контролювати, підкоряти, карати або ізолювати людину, де головними інструментами дії є страх та приниження. На відміну від фізичного насилля, психологічне має прихований характер, а отже, його важче усвідомити та уникнути. Навіть більше, іноді наслідки психологічного насильства значно важчі, ніж наслідки побоїв та інших фізичних насильницьких дій.

Статистика вражає: приблизно 50% чоловіків і жінок принаймні раз мали справу з аб’юзивною поведінкою, а 18% жінок були змушені відмовитись від зустрічей зі своєю сім’єю та друзями під впливом партнера. Вважається, що жертвами аб’юзивних стосунків стають беззахисні молоді жінки з низькою самооцінкою – насправді ж “у руки” аб’юзера може потрапити будь-хто, незалежно від віку, статі, освіченості та психологічних особливостей. І саме такий невидимий характер аб’юзу робить його особливо небезпечним.

Як я впізнаю поведінку аб’юзера?

Прояви психологічного насилля часто можуть здаватися елементами сварок, підвищеною емоційністю партнера/-ки та простим бажанням захистити об’єкт свого кохання. Навіть більше, сучасна культура стосунків і досі не може позбутися деяких застарілих уявлень щодо “норми” комунікації (“ревнощі – ознака любові” або “б’є – значить любить”). Можна скільки завгодно переконувати себе в тому, що крик – це просто прояв емоцій, а пристрасті не буває без скандалів, проте це не є правдою. Тому надаємо тобі детальну інструкцію щодо того, що допоможе розпізнати аб’юзера здалеку:

• Покарання за провини

Аб’юз – це передусім про контроль, тому партнер/-ка може “карати” за провину та непослух. Це може відбуватися, наприклад, м'яко – “я дуже хотів сьогодні зустрітися, але через те, що ти зробила, я не зможу”, “ніяких поцілунків/сексу, поки все не виправиш”, або жорстко – “я пересплю з іншою/-им через твої переписки з другом/подругою”

• Критика

Аб’юзер намагається підірвати впевненість у собі, а тому знецінює і критикує все, що ти робиш чи що є елементом твоєї особистості (“тобі не здається, що варто схуднути?”, “в тебе це не дуже добре виходить, тому краще не берися за цю справу, ліпше роби те, що кажу я”)

• Ізоляція

Аб’юзери намагаються “прибирати конкурентів” у боротьбі за увагу та контроль партнера, а тому поступово радять відмовитись від того чи іншого друга/знайомого/компанії/родича; звісно, під улюбленим соусом “це піде тобі на користь” (“твої друзі тобі відверто заздрять, чому ти з ними спілкуєшся?”, “твій друг/подруга погано на тебе впливає, перестань із ним/нею спілкуватися, якщо хочеш бути зі мною”)

• Газлайтинг

Аб’юзер намагатиметься підірвати твою інтерпретацію реальності, щоб надалі завжди диктувати свої “правила гри” як єдино правильні. Ця техніка полягає в тому, щоб умисне породити сумніви щодо того, як певна людина поводиться. Аб’юзер може згадувати купу вигаданих ситуацій з минулого, де ти вчинив не так, і переконувати, що ти просто цього не пам’ятаєш, або вигадати якусь проблему з твоїм характером, яка завжди перешкоджає у ваших стосунках (“ти просто не знаєш, що таке дорослі стосунки”, “ти мені не довіряєш”, “я постійно жертвую собою заради наших стосунків, а ти цього не помічаєш”)

• Звинувачення

Аб’юзер ніколи не бере на себе відповідальність, а отже, винуватцем усіх подій і сварок автоматично стаєш ТИ (“ти завжди все псуєш”,“ти ніколи мене не чуєш”, “ти завжди керуєшся емоціями, які тебе засліплюють”, у таких репліках визначальними є слова “завжди/ніколи”)

• Ультиматуми і погрози

Це найпростіший спосіб маніпулювати і добиватися своїх цілей. Часто аб’юзер погрожує фізичним насиллям або самогубством (“якщо ти не припиниш спілкуватися з ним, я тебе покину”,“якщо ти підеш від мене, я себе вб'ю”)

• Постійний контроль

Аб’юзер без жодних докорів сумління читатиме твої повідомлення, контролюватиме твої переміщення і час приходу додому і навіть не буде цього приховувати, адже він/вона “просто піклується про тебе!”

• Зневага особистого простору

Аб’юзер буде з тобою постійно, він не розумітиме твого бажання побути наодинці і сприйматиме це за особисту образу (“чому ти не хочеш зустрітися? ти мене більше не любиш?”)

Це ґрунтовний, але далеко не вичерпний список проявів психологічного насилля. Аб’юзер може поєднувати декілька “прийомів”, може зосереджуватися на одному (що трапляється досить рідко), а може проявити фантазію і вигадувати власні маніпулятивні практики. У будь-якому разі всі його дії, слова та наміри будуть звучати як бажання зробити тобі краще, а не як спосіб підпорядкувати собі твоє життя. Тож якщо у стосунках ти почуваєшся невпевнено, якщо тебе іноді лякає і принижує партнер/-ка, варто принаймні уважніше проаналізувати його/її дії і звернутися по допомогу в разі потреби.

Що робити, якщо я перебуваю в аб’юзивних стосунках?

Перше, що можна зробити, опинившись в аб’юзивних стосунках, – тікати від свого партнера якомога далі. Обірвати контакти, вимкнути телефон, пожити в місці, де аб’юзер не зможе тебе знайти та переконати у своїх щирих та неповторних почуттях. Партнер/-ка переконуватиме тебе, що виправиться, що не знав про те, як боляче тобі робить, обіцятиме все змінити – але через деякий час знову повернеться до психологічного насилля.

Якщо ти не можеш просто так залишити аб’юзера (боїшся фізичної помсти, залежиш від нього матеріально або ще живеш із батьками і не можеш змінити адресу, чи переймаєшся через погрози), розкажи про свою проблему. Поділись інформацією з батьками, подругою чи з кимось, кому ти довіряєш – вони допоможуть вийти із проблемних стосунків та, можливо, полегшать твою залежність від них. Наступний крок – розмова зі спеціалістом: це може бути психолог, соціальний працівник центру соціальної допомоги та захисту або консультант Національної гарячої лінії з питань насильства. Якщо ж аб’юзер не збирається йти з твого життя, починає або продовжує погрожувати, можеш нагадати йому, що психологічне насильство є формою домашнього насильства і карається згідно з Кримінальним кодексом України громадськими роботами, арештом на строк до 6 місяців або позбавленням волі на строк до 2 років. Таке попередження швидко полегшить любовні страждання аб’юзера і доведе серйозність твоїх намірів.

Аб’юзивні стосунки – складні, виснажливі та психологічно небезпечні, тому їх важко позбутися та пережити. Важливо зробити перший крок – наважитися усвідомити, що шалене кохання партнера – не норма, а патологія, а любов буває і без принижень, скандалів та погроз. Щойно ти наважишся піти з аб’юзивних стосунків, не бійся розповідати про свою проблему: кваліфікована допомога спеціалістів та підтримка рідних може допомогти подолати страх і зробити все, щоб тебе дійсно більше ніхто не кохав так, як це роблять аб’юзери.

Авторка тексту: Юлія Ігнатуха
Авторка ілюстрацій: Євген Якшин

Джерела

1. Karakurt, G., Silver K.E. (2013). Emotional abuse in intimate relationships: The role of gender and age
2. Doherty, D., Berglund, D. (2008). Psychological Abuse: A Discussion Paper
3. Breiding, M. J., Chen, J. & Black, M. C. (2014). Intimate partner violence in the United States – 2010
4. Rakovec-Felser, Z. (2014). Domestic Violence and Abuse in Intimate Relationship from Public Health Perspective
5. Pietrangelo, A., Legg, T.J. (2018). How to Recognize the Signs of Mental and Emotional Abuse
6. Мережа спеціалізованих закладів, служб, організацій та установ, що працюють у сфері попередження насильства у сім’ї та жорстокого поводження з дітьми (2010)
7. Національна "гаряча" лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації
8. Москвичова, А. (2018). Відповідальність за домашнє і сексуальне насильство: що саме зміниться у 2019 році