Несамотні одина(ч)ки: про самодостатність без стосунків

Ми багато говоримо про стосунки з романтичними партнерами, друзями та близькими. Однак здорові стосунки з іншими починаються із прийняття себе та усвідомлення власної самодостатності. А це ще один привід подумати про те, чому бути самотнім/ньою — крутіше, ніж нас вчать думати.

Самотність - це проблема?

Ідея про те, що тривалі стосунки — обов’язкова умова “повноцінного” життя лишається дуже стійкою у нашому суспільстві. Ми живемо у час, коли для старшого покоління ідеалом досі є тривале партнерство, шлюб та створення сім’ї. Натомість самотність довго асоціювалась з ізольованістю та відчуженістю від інших. Відголоски цього уявлення досі можна почути у питаннях на зразок: “Як це ти ні з ким не зустрічаєшся? Щоб у такого чудового хлопця/такої гарної дівчини нікого не було? Та ну!”. Думка про те, що усі більш-менш соціалізовані люди мають бути в парі досі виникає, як у побуті, так і поп-культурі, де “романтичні” сюжети фільмів, пісень та книжок не втрачають позицій .

Разом з тим, бути самотнім у наш час — далеко не виняткове явище, а різновид нової норми. Кількість людей, які чи то в силу обставин, чи то за власним вибором не мають пари стрімко зростає в усьому світі. Зокрема у США близько половини населення відносять себе до “самотніх”, такі ж цифри у Великобританії.

І хоча самітники/ці не завжди почуваються комфортно у своєму статусі, самотність має чимало переваг.

5 найбільших переваг самотності

Шанс краще зрозуміти себе:

Нехай це тривіально, але люди нерідко використовують стосунки як спосіб втечі від себе. Ми зосереджуємо левову частку уваги на іншій людині, її потребах, звичках та смаках. Ми йдемо на компроміси, свідомо чи мимоволі підлаштовуємось, або ж навпаки протидіємо. Однак у будь-якому разі ми ризикуємо загубити власні потреби і бажання, чи навіть розуміння себе в думках та оцінках іншої людини.

Натомість поза стосунками ми отримуємо простір, аби краще зрозуміти себе та свої пріоритети. Чи можу я дати відповідь на питання, хто я? Що в мені особливого? Що я в собі люблю? Що я ціную в інших людях? Який формат стосунків для мене найкращий? Самотній статус створює найбільш сприятливі умови для пошуку відповіді на ці та інші питання.

Шлях до самодостатності:

Вміння почувати себе комфортно наодинці, здатність самостійно приймати більш чи менш важливі рішення - це одна з основ емоційної зрілості, яка знадобиться нам незалежно від наших планів на майбутнє.

Це найкраща нагода проаналізувати, як ми сприймаємо стан самотності у практичних життєвих ситуаціях. Чи буде похід в кіно або прогулянка в парку наодинці гіршим, ніж разом із партнером? Якщо так, то чому? Що заважає насолоджуватись життям та отримувати задоволення від простих речей без партнера/ки? Саме час з’ясувати це. При цьому не обов’язково робити це наодинці з собою - розмови із психологом, друзями та батьками на цю тему можуть допомогти зрозуміти себе та наштовхнути на потрібні відкриття.

Подолання страху самотності:

Нерідко через страх самотності люди обирають перших-ліпших партнерів і це може зробити їх вразливими до маніпуляцій. Цей страх можуть використовувати для погроз аб’юзери (романтичні партнери, які не нехтують емоційним, психологічним чи фізичним насильством), мовляв «Якщо я покину тебе — ти більше нікому не будеш потрібен/на і помреш від самотності». На цій же ідеї паразитують “пікапери” — одна з їхніх найпоширеніших стратегій полягає в руйнуванні впевненості дівчини. Вони переконують дівчину, ніби вона “недостатньо хороша”, а отже нікому не потрібна — нікому, окрім хитрого відвідувача сумнівних курсів чи пікаперських форумів, звісно.

Коли ж ти на власному досвіді знаєш, що самотність — не прокляття, від якого треба тікати, а цілком нормальний спосіб існування в соціумі, такі трюки навряд чи злякають тебе.

Більше свободи:

Відсутність хлопця чи дівчини може допомогти вільніше обирати плани на вечір: можна дозволити собі танцювати до ранку на вечірці або піти на спонтанне побачення, не турбуючись ні про що, крім власної безпеки і комфорту.

Крім того, відсутність коханої людини - це більша кількість вільного часу та емоційного ресурсу, які можна використати, аби збагатити стосунки з друзями. Це також можливість приділити більше уваги рідним, що теж збагатить емоційне життя.

Парадоксально, але окремі дослідження показують, що самітники частіше мають більш розвинені соціальні зв’язки, ніж люди в парі. Вони проводять більше часу з друзями та частіше комунікують з сусідами чи іншими знайомими. А це ще один привід поставити під сумнів міф про “ізольованість” самотніх людей.

Активність та робота над собою: Життя без пари дозволяє витрачати більше часу та зусиль на саморозвиток, або ж навіть спонукає до цього. Для когось це наслідок банальної економії часу. Адже усі години, дні й тижні проведені без партнера більшість людей проводять більш продуктивно, ніж лежачи в калюжі із “сліз самотності” або дивлячись у стелю.

Хтось інвестує цей час в практичні речі — як от навчання чи робота, опанування нових навичок чи вдосконалення мов. Інші присвячують його улюбленим заняттям, творчим пошукам чи спілкуванню з близькими чи потенційними друзями. В будь-якому разі, є всі шанси на те, що вечори проведені без партнера/ки будуть не менш приємними, а з усвідомленим підходом ще й корисними.

Це також нагода обдумати попередні стосунки та їх проблемні моменти, попрацювати над власною емоційною зрілістю. Можливо є якісь реакції у взаємодії з іншими, які нам в собі не подобаються, як от ревнощі або нездатність відстоювати власну думку. З допомогою психолога/ині можна зрозуміти їх причини та змінити їх у майбутньому.

Стосунки - це чудово (якщо вони, звичайно, здорові, а не токсичні). Вони можуть розвивати тебе та робити тебе ліпшим/ою. Але вони не обов’язково мають бути головною ціллю твого життя. Адже яким би не було твоє майбутнє - сповненим нових романтичних захоплень та партнерів, чи самотнім, втім не менш самодостатнім, - кожен із нас має, в першу чергу, старатися зустріти його, будучи кращою версією самої/го себе.

Авторка тексту: Марта Пересада
Авторка ілюстрації: Aga Bartosz