Я не боюсь: гід для тих, хто йде до гінеколога вперше

Розказуємо, чого слід очікувати від огляду гінеколога, у яких випадках туди необхідно звертатися, та чому цього не треба боятися

Вперше я потрапила на огляд до гінеколога у шостому класі . У нас в поліклініці було два жіночих лікаря, які оглядали школярок. І про одну казали, що вона ледь не пальцем позбавила дівчину цноти, бо не повірила, що та не мала статевих стосунків. Звичайно це були байки, а ще привід налякатися і відкосити від медогляду (обов’язково ще треба вдати, що у тебе місячні) Багато моїх знайомих так і робило, аби не йти в кабінет до жіночого лікаря – бо страшно. Тому моя мама перед моїм першим загальним медоглядом сама відвела мене до лікарки, якій довіряла.


Звичайно, я переживала. Попри те, що на той момент я ще не займалася сексом, у мене були нерегулярні місячні, а тому я боялася, що зі мною щось не так. До того ж треба було зняти спіднє, вилізти на гінекологічне крісло і розсунути ноги перед незнайомою людиною, а цей процес і досі викликає в мені збентеження. Хоча, якщо уявити, скільки різноманітних жіночих геніталій лікар/ка бачить кожного дня, можна зрозуміти, що ти навряд чи його/її чимось здивуєш.

Тоді я дізналася, що дівчат, які ще не мали сексу, гінекологи дивляться ректально (через анальний отвір). Але такий огляд часто є доволі стресовим для дівчат, і має кращу альтернативу – УЗД. У моїй поліклініці УЗД не робили, тому довелося не раз пережити ректальний огляд. Спокійним голосом, натискаючи мені на живіт, лікарка розказала, де розташовуються мої матка і яєчники. Це було незвично, неприємно (ну, все ж таки, у твоїй дупі чужий палець), але не боляче. Також при огляді лікар взяла мазок – аналіз на флору.

У моєму житті було достатньо відвідин гінеколога. Після першого сексу я теж пішла до лікаря, бо мені було важливо перевірити, чи все гаразд. “Дорослий” огляд проводять вагінально і використовують спеціальні інструменти: одноразові пластикові дзеркала і палички для мазків флори з вагіни.

Коли треба вперше піти до гінеколога?

За словами гінекологині Христини Козак, перший візит до лікаря/ки слід зробити у 13-15 років. Знайти спеціаліста/ку, з яким буде комфортно, і прийти на прийом-бесіду. Лікар/ка має розказати тобі про будову статевих органів, про зміни в твоєму організмі і методи контрацепції.

Якщо ти ще не займалася сексом, але маєш проблеми з нерегулярністю менструального циклу – на це варто звернути увагу. За нормою місячні мають початися в 11-14 років. Якщо після 15-16 років у тебе досі немає місячних – варто піти до підліткового гінеколога, – каже гінекологиня Олена Єрмоліна.

Якщо ж є інші скарги: болючі/рясні місячні, свербіж в районі вульви, болі, нетипові виділення, – це також привід відвідати гінеколога/гиню. Також до нього/неї можна звертатися, якщо маєш проблеми зі шкірою чи вагою.

Як часто варто ходити до гінеколога?

Якщо ти вже почала займатися сексом, то принаймні раз на рік треба приходити на огляд. Одразу ж після першого сексу бігти до гінеколога/гині не варто, особливо якщо тебе нічого не турбує і немає дискомфорту під час сексу. Але за певний час після нього слід навідатися на гінекологічний огляд, щоб подивитися, чи в порядку шийка, будова матки, яєчники, та і загалом, щоб знати про свій стан здоров’я.

Окрім того, гінекологи перевіряють груди. Але перевірити себе на рак молочних залоз можна і самій. Гінекологиня Олена Єрмоліна радить раз на місяць стати перед дзеркалом і подивитися, чи симетричними виглядають твої молочні залози, чи випуклими є соски, а кінчиками пальців промацати груди за годинниковою стрілкою. І якщо намацала щось тверде прямо під шкірою (не плутай з самою молочною залозою) – прийти на візит і сказати лікарю про те утворення. Лікар/ка подивиться точніше, із застосуванням УЗД апарату, і визначить, чи є про що переживати.

Чи треба мені йти до гінеколога, якщо я ще ніколи не займалася сексом?

У школі та університеті від тебе напевно вимагатимуть штамп про проходження гінеколога. Тому рано чи пізно до нього все ж доведеться піти, навіть якщо тебе нічого не турбує. До 18 років ти маєш звертатися до підліткового гінеколога, адже відповідно до законодавства, до 18 років ти ще є неповнолітньою, а тому звичайний гінеколог оглядати тебе не може. Зазвичай саме до підліткового лікаря ходять школярки на медогляді, і в залежності від обладнання цнотливих дівчат він дивитиметься або ректально або за допомогою апарату УЗД. Проте ти завжди можеш знайти собі гінеколога, якому/якій ти довіряєш, який/ка володіє відповідним обладнанням, і відвідувати його/її, отримуючи довідки про проходження гінекологічного огляду.

Як підготуватися до першого візиту до гінеколога?

Що взяти з собою:

У приватній поліклініці зазвичай все є, але у державній тебе скоріше за все попросять купити набір для огляду. Він продається в аптеці і називається, “Набір для огляду гінекологом”. Туди входить одноразова пелюшка, яку стелять на крісло для огляду, бахіли, які ти одягаєш на стопи, рукавички для гінеколога, палички для мазків флори з вагіни і одноразові пластикові дзеркала для огляду шийки матки і вагіни зсередини (останніми двома предметами будуть користуватися лише, якщо ти вже займалася сексом).

Що питатимуть: Чи щось турбує, з якого віку почалися місячні, чи одразу менструації стали регулярними, скільки днів тривають і з якою періодичністю йдуть. Якщо вже займаєшся сексом – з якого віку, який метод контрацепції використовуєте.

В який день циклу йти до гінеколога? Краще планувати відвідини на 10-20 день менструального циклу, який правильно рахувати починаючи з першого дня місячних. Ажде відразу після місячних ще є мазані (червоного/коричневого кольору) виділення, і мазок буде неінформативним. Так само безпосередньо перед місячними флора вже міняється і мазок також показуватиме неправильні результати.

Лайфхак – мати менструальний календар. Існує безліч додатків, щоб стежити за своїм циклом. Проте у кожної жінки він буде індивідуальним, бо він може змінюватися через хворобу чи навіть подорож, тому день в день додаток місячні не передбачить. Але він може підказати, коли краще йти до лікаря і коли приблизно відбувається овуляція (день, коли ризик завагітніти для тих, хто не користується контрацептивними засобами, є найбільшим).

Що можна, а що не можна робити перед візитом? Якщо ти йдеш до лікаря і скаржишся на виділення, не слід проводити спринцювання (промивання вагіни за допомогою спринцовки а.к.аі клізми) і вимивати ці виділення. Тоді неможливо взяти ці виділення на аналіз. Спринцювання взагалі слід проводити тільки у випадку, якщо вам його призначив лікар і бути з цим обережним, за останніми дослідженнями ця практика не тільки не вважається ефективною, а може навіть і зашкодити. За день-два до візиту деякі гінекологи не рекомендують займатися сексом, бо тоді у вагіні можуть залишитися частинки сперми або змазка з презерватива, що також зіпсує аналіз на флору.

Чи нормально відчувати біль і мати кров’янисті виділення після візиту? Так. Після вагінального мазку можуть з’явитися нерясні кров'янисті виділення, особливо якщо твої судини розташовані близько до верхнього шару епітелію. Мазок береться щіточкою, яка робить зіскріб, а він трошки пошкоджує тоненьку слизисту. Але це не патологія. Може трошки боліти низ живота, але день-два і все минає.

До того ж ти мажеш відчувати дискомфорт і під час огляду - це абсолютно нормально. Просто спробуй налаштуватися і зрозуміти, що огляд робиться задля твого здоров’я, і це не страшно. Навіть використання вагінального дзеркала через особливості побудови матки може викликати неприємні відчуття. Цього не слід боятися. А якщо щось і турбує під час огляду – скажи про це лікарю, і переконайся, чи те, що ти відчуваєш, це нормально. Наприклад, на останньому етапі огляду (внутрішньовагінальному), коли лікар/ка двома пальцями оглядає органи малого тазу, а іншою рукою натискає на низ живота, перевіряючи матку і додатки – він/вона має спитати, чи ти відчуваєш біль чи дискомфорт у певних ділянках животу. Тут варто чесно сказати, що тебе турбує, а не терпіти.

Чешеться і пече: чи одразу це молочниця і чи йти до гінеколога?

Існують не лише тести на вагітність, а і тести на визначення ph вагіни, які також продають у аптеках. Це такі смужки, на які наносять виділення з піхви, а вони показують, чи у нормі твоя флора. Якщо у нормі – скоріше за все це тебе турбує не молочниця, а подразнення. Якщо ж тест показав наявність мікроорганізмів (змінив колір на такий, що не входить до норми, вказаної в інструкції) – у такому випадку слід йти до лікаря і робити аналіз, щоб визначити, які саме у тобі поселилися мікроорганізми, і призначити відповідне лікування.

Це не завжди буде молочниця - може бути порушення мікрофлори, дисбіоз, мікоплазмоз і інше. Якщо ж кожного разу після відчуття зуду і печії у статевих органах, пити таблетки, які ти сама собі призначила, а вони насправді не від того, на що ти хворієш – у твого організму виробляється опір препарату, і потім, якщо ці таблетки насправді тобі знадобляться – вони не діятимуть.


Варто запам’ятати одне: ходити до гінеколога – це не випробування, не муштра. Це піклування про своє здоров’я, похід до лікаря, який допоможе тобі почуватися у безпеці, бути впевненою у самопочутті, а також нагода дізнатися більше про жіноче здоров’я, секс і контрацепцію. Ходити до гінеколога – не соромно і не страшно. Це варто робити хоча б раз на рік і, обов’язково, коли щось турбує. Не сподівайся на рекламу чи фармацевта в аптеці – твоє здоров’я і стан може проаналізувати лише лікар/ка.

Джерела: інтерв'ю з лікарками-акушерками, гінекологинями Христиною Козак та Оленою Єрмоліною
https://ajph.aphapublications.org/doi/abs/10.2105/AJPH.87.7.1207

Авторка тексту: Марина Верещака

Авторка ілюстрації: Aga Bartosz