Сексуальна освіта в українських школах: навіщо вона потрібна

На честь дня знань та не тільки розвінчуємо міфи стосовно секс-просвіти та уроків статевого виховання в школі.

Міф 1. Статеве виховання — це тільки про секс

Факт: Сексуальна освіта — це не розмови про те, як займатися сексом.Це процес навчання, виховання та розвитку щодо когнітивних, емоційних, фізіологічних та соціальних аспектів сексуальності.

Статеве виховання вчить нас різноманітності людських тіл, тому, як наші тіла працюють, і прав, які ми маємо над своїм тілом. На уроках зі статевого виховання говорять про фізіологічні, соціальні та біологічні аспекти ведення здорового сексуального життя у майбутньому.

Це охоплює не тільки фізичний статевий акт, а також гендерну ідентичність, культуру згоди, права людини, обізнаність про сексуальне насильство, заходи контролю над народжуваністю і профілактику СНІДу та інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Також на таких уроках говорять і про фізіологію у чистому вигляді, так і у зв’язці з психологією стосунків, що засновані на взаємоповазі та рівності.

Міф 2. Статеве виховання — це непристойно, воно навчає дітей займатися сексом з раннього віку

Факт: Якісна сексуальна освіта не веде до більш раннього початку статевого життя серед молоді. Всупереч усталеним стереотипам, що рання зацікавленість «забороненими темами» призведе до розпусти, світові дослідження засвідчують протилежне — в країнах, де з раннього віку викладається статеве виховання, низький рівень підліткової вагітності, абортів, зараження ВІЛ або статевими інфекціями.

Сексуальна необізнаність, навпаки, становить серйозну загрозу здоров’ю. Крім цього, агресивне пропагування культу сексу в медіа та кінематографі призводить до занадто ранніх сексуальних дебютів, великої кількості абортів, сексуального насильства та поширення захворювань.

В Українських реаліях, майже кожен десятий український підліток мав сексуальний дебют у 12 років або менше. Майже 20% юнаків мають досвід статевих стосунків в 15 років, дівчата наближаються до цієї цифри у 16.

Водночас, лише 24% української молоді мають правильні знання про шляхи передачі ВІЛ. Про це свідчат результати соціологічного дослідження в межах міжнародного проекту «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді».

Міф 3. Це потрібно тільки у старших класах

Факт: Всупереч поширеним уявленням, уроки статевого виховання проводять не тільки для старшокласників, вони потрібні людям різного віку — від маленьких дітей, яким пояснюють ідеї згоди і відмови, приватності і тілесних кордонів, до дорослих, які вчаться спілкуватися з партнером і відстоювати власні кордони.

Дитина, яка не має жодних знать про власну сексуальність від батьків чи навчального закладу, може несвідомо завдати собі шкоди. Наприклад, неправильна гігієна статевих органів або її відсутність може спричинити подразнення або інфекцію.

Нерозуміння процесу мастурбації може призвести до мікротравм від тертя геніталіями о шорсткуваті поверхні або ж гострі кути. Нерозуміння власних кордонів та права відповісти ні може зробити дитину більш вразливою до сексуального насильства.

Країни, в яких з основами статевого виховання знайомлять із садочка:

• Нідерланди
• Німеччина

Країни, де сексуальну освіту вчать у школі:

• Велика Британія
• Швеція
• США
• Франція
• Норвегія

Міф 4. Сексуальна просвіта не на часі

Факт: 60% як батьків, так і вчителів повністю підтримують* запровадження статевого виховання у школі. Про це говорять результати опитування, проведеного Аналітичним центром Cedos у партнерстві з Дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA) та за підтримки МОН.

Проте, щоб навчити дітей, потрібно спочатку навчити вчителів.

На жаль, українська школа ще дуже консервативна, і багато понять, якими оперують викладачі, або вже застаріли, або стрімко застарівають в контексті сучасного суспільства.

Водночас деякі вчителі транслюють певні стереотипи, міфи та установки:

• 62% опитаних вчителів вважають, що дівчата у коротких спідницях і з макіяжем спонукають своєю зовнішністю до залицянь;
• 36% переконані, що негетеросексуальна орієнтація – це хвороба, яку треба лікувати;
• 33% висловлюються за заборону абортів;
• 19% хотіли б, щоб діти з ВІЛ не вчилися поряд з іншими дітьми.

Авторка: Юта Коргун