Порвався презерватив: що робити після незахищеного сексу
Колись у мого партнера порвався презерватив; звісно ж, помітив він це в самому кінці. Тоді я довго плакала, а він приніс мені з аптеки постинор — екстрену контрацепцію. На цьому проблему нібито було вирішено. Чомусь про інші наслідки незахищеного сексу ми тоді не подумали.
Така історія може трапитися будь з ким, адже секс може виявитися незахищеним, навіть коли ви начебто подбали про свою безпеку. Неправильний розмір презерватива, його низька якість чи простроченість або ж недостатня кількість змазки — все це можуть зробити секс незахищеним навіть для тих, хто завжди за безпечні практики. І якщо такий секс стався не одразу після того, як ви з партнером гордо продемонстрували одне одному довідки про відсутність будь-яких захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), одна таблетка екстреної контрацепції може вас не врятувати. Але про все за порядком.
Як не завагітніти після незахищеного сексу
Давайте чесно: вагітність — іноді єдина причина, чому ми користуємося презервативами. Може, й не зовсім правильно, але це найперше, про що ми думаємо у зв’язку з сексом без контрацепції. Погані новини — ідеального варіанта тут немає. Якщо такий секс стався, ви або заспокоюєте себе тим, що до овуляції ще далеко, або біжите в аптеку, щоб випити екстрений контрацептив.
У більшості випадків, обравши варіант номер два, ви купите гестаген (найчастіше ескапел або постинор). Зазвичай таблетку треба випити протягом 72 годин після незахищеного сексу — що раніше, то ліпше. Її ефективність за умови правильного використання сягає 95%. ВООЗ вважає такі препарати найбезпечнішими серед таблеток екстреної контрацепції й рекомендує для одноразового попередження небажаної вагітності.
АЛЕ! З такими препаратами не варто загравати та використовувати регулярно, а то й часто. Хоча жодних досліджень на тему тривалого використання такої контрацепції не проводили, є значно зручніші, дешевші та ефективніші засоби — наприклад, не забувати користуватися контрацептивами. Також потрібно зважати на низку побічних ефектів гестагенів, серед яких найчастішими є блювота, головний біль та зміни у менструальному циклі. Однак як разовий превентивний засіб такі препарати можуть бути оптимальним варіантом.
Як мінімізувати ризики захворювань
Тут новини теж не дуже: перестрахуватися від усіх захворювань не вийде. Профілактика може бути виправданою у запобіганні хламідіозу, гепатиту В, гонореї, дисбактеріального вагінозу та трихомоніазу. Центр контролю та профілактики захворювань рекомендує низку антибактеріальних препаратів, за допомогою яких можна запобігти розвитку цих захворювань (кліндаміцин та метронідазол зокрема). Однак самолікування (особливо в таких випадках) — ризикований варіант, і по допомогу краще звернутися до свого гінеколога чи уролога. Спеціаліст зможе провести необхідні аналізи та вирішити, чи взагалі доцільно запобігати розвитку того чи іншого захворювання. Окрім лікаря-гінеколога можна також звернутися до Центру громадського здоров’я МОЗ України: вони мають так звану програму постконтактної профілактики, яка передбачає консультацію спеціалістів, тестування на ВІЛ та антиретровірусну терапію з подальшим спостереженням.
Що таке антиретровірусна терапія, ми писали в оцій статті.
Що робити далі?
На жаль, навіть якщо ви побіжите до лікаря наступного ранку, всіх ризиків позбутися не вдасться. Є хвороби з довгим інкубаційним періодом, а є ті, від яких вилікуватися не вдасться взагалі. Ваше завдання — мінімізувати ризики та вчасно діагностувати ЗПСШ (але краще, звісно, просто впевнитися, що вас пронесло). Наприклад, тест на гепатит В потрібно буде здавати навіть за пів року — рік після незахищеного сексу, а більшість ЗПСШ “віднайдуться” тільки через місяць. З іншого боку, від гепатиту В або ВПЛ можна вакцинуватися (і круто зробити це заздалегідь). Якщо ж є імовірність, що в партнера може бути ВІЛ (а така імовірність є завжди), варто звернутися у спеціалізовані центри для діагностики та прийому відповідних препаратів.
Про статеві інфекції є купа міфів. У цій статті ми розвінчували найголовніші: Міфи про статеві інфекції
Ваш алгоритм дій після незахищеного сексу:
- Не панікувати.
- Якомога раніше відвідати лікаря-гінеколога. \
- Залежно від прийому інших контрацептивів і бажання, змоги чи імовірності мати дітей вжити препарат екстреної контрацепції, рекомендований лікарем.
- З огляду на рекомендації лікаря, прийняти антибактеріальні та антигрибкові препарати для запобігання деяким ЗПСШ.
- Здати аналізи на ЗПСШ.
- Для окремих захворювань — здати аналізи повторно через визначений лікарем період.
І наостанок
Описані вище ризики цілком реальні, і це чудовий стимул завжди користуватися презервативами чи латексними серветками. Однак у форс-мажорних ситуаціях не варто панікувати. Цілком можливо, що сумних наслідків вам вдасться уникнути. Але у будь-якому разі після незахищеного сексу потрібно звернутися до гінеколога якомога раніше.
Авторка тексту: Юлія Ігнатуха
Авторка ілюстрації: Уныво
