Перший дорослий поцілунок: як Сергій Мартинюк з Фіолету “став чоловіком”

Історія про перший поцілунок і дорослішання

Згадуючи про свої інтимні «вперше» і роки юності, несвідомо зловив себе на думці, що переломним епізодом в історії мого статевого «дорослішання» став зовсім не перший секс, а мій перший дорослий поцілунок.

Із сексом усе було досить просто і передбачувано: мої 13 секунд слави (тут має бути смайлик, де мавпочка закриває від сорому обличчя) пролетіли так швидко, що я так і не зрозумів (досі!), в яку з тих короткочасно солодких секунд перетворився з невпевненого в собі хлопчика на чоловіка. Хоча, звісно, хлопчиків на чоловіків перетворює зовсім не секс.

Пригадую лишень, що після цього гуляв рідним Дубном з повними кишенями ендорфінів, на вулиці стояв пізній квітень, я слухав на касетнику Limp Bizkit і почувався так, наче вхопив їхнього соліста за бороду — коротко кажучи, мені було дуже класно!

“Утім, повернімося до справді переломного епізоду тих часів — до мого першого дорослого поцілунку (з язиком!) зі своєю тодішньою дівчиною, на який я наважувався кілька місяців.”

Як пізніше вона мені зізналася, за той час, поки я дозрівав до цього моменту, в її голові зринало достобіса найрізноманітніших версій щодо того, чому я її не цілую. Вона боялася, що недостатньо красива, а з нею я тому, бо хоч із кимось маю бути, або що я гей, а вона для мене — лише класичне прикриття. Насправді ж я просто боявся.

Мені вистачало духу запрошувати дівчат на повільний танець в шкільному спортзалі на новорічній дискотеці, знайомитися з ними з власної ініціативи, обливати їхні тісні гольфи водою (мені знову потрібна мавпочка, котра закриває обличчя, бо геть соромно за це!), розповідати їм на перервах повні нісенітниці, хвалитися перед ними нереальними досвідами і писати їм відверті «валентинки». Це при тому, що я нереально комплексував через свою зовнішність, великі вуха і дрібні форми.

Утім, одні з перших моїх відносно серйозних стосунків в старших класах вперто не рухалися вперед, бо я… боявся поцілувати свою дівчину.

"Постійно знаходячи відмазки, чому не зроблю цього сьогодні — їв часник, пив пиво, не почистив зуби, перечитав Кінга, переслухав Земфіру — я чітко усвідомлював, що на це потрібно стільки ОХРІНЕЗНО вольовитої відваги, що простіше просто «ходити» і говорити про все на світі, ніж цілуватися. Хоча всі навколо, здавалося мені, робили це давно і повним, блін, ходом!"

Врешті-решт, одного дня сталося щось достоту неймовірне. Стоячи на районі зі своєю дівчиною, я побачив краєм ока ватагу старших хлопців з двору, що рухалися в нашому напрямку. Мій зоряний час настав, і вже за кілька хвилин я незграбно, а головне рішуче цілував свою ошелешену, але щасливу супутницю. Було настільки приємно (неочікувано!), що світ раптово пропав.

— Опа-па-па! – почув я захоплені крики старших, і мені суттєво відлягло. І перед пациками гарно засвітився, і довів дівчині, що вона зі мною не для прикриття.

Здається, того дня ми цілувалися до пізньої ночі, і першим ділом, прийшовши додому, я закрився у ванній, бо мусив відіпрати своє не менш ощасливлене від нових (дійсно переломних!) досвідів спіднє :) Життєві перспективи несподівано стали в рази привабливішими.

Авторка ілюстрації: Anfi Sa

Потрібна порада?

Тут ти можеш анонімно поставити нам питання, запропонувати тему для статті чи попросити особистої поради, що стосується сексу, здоров’я чи стосунків. Ми, або наші кваліфіковані експерти, відповімо тобі на імейл.

Я згоден(а), щоб моє питання з’явилося у розділі «Поради».