як говорити з дітьми про секс

Як говорити з дітьми про секс - The Village Україна

Що відповідати на перші запитання та як говорити «про це» з підлітками

Інтерв'ю _The Village Україна з практикуючою психологинею Даною Яковенко про те, як правильно говорити з дітьми та підлітками про ЦЕ._

Коли починати говорити з дитиною про секс? У якому віці з’являються перші запитання і як на них відповідати?

Немає спеціального віку, у якому обов’язково повинні з’явитися ті чи інші запитання. Кожна дитина розвивається індивідуально, і кожна свого часу доходить до тих чи інших питань, які пов’язані з її статтю, будовою тіла чи способом появи на світ. Як правило, це відбувається у віці трьох-чотирьох років – коли малеча вже усвідомлює себе як істоту, відокремлену від батьків. Вона вже може помічати, що інші істоти влаштовані дещо інакше. Наприклад, цьому сприяє групове сидіння на горщиках, яке досі практикують у дитячих садочках, або наявність братів-сестер. У більш ранньому віці дитині може бракувати словникового запасу для запитань, але інтерес до свого тіла є і в немовлят – і він абсолютно природний.

Більша частина пересторог з цієї теми – у головах батьків. Ми не переживаємо, чи розказати чотирирічній дитині, як працюють її м’язи, що відбувається з їжею в животику, чому кліпають очі чи звідки беруться какашки. Але ми губимось, коли питання стосуються статевої системи. Діти невинні, і перше відчуття незручності й сорому в них вкладаємо саме ми – навіть несвідомо: своїми інтонаціями, зміною міміки, а діти дуже чутливі до невербальних сигналів.

Тому будь-яка «просвітницька діяльність» батьків має починатися з роботи над собою, над своїми реакціями. Подумки ведіть діалоги з дитиною, подумайте, які запитання можуть заскочити вас зненацька або проговоріть зі своїм партнером, подругою, будь-якою близькою людиною цю ситуацію. Вчіться говорити «незручні» слова спокійно і з усмішкою, попрацюйте над модуляціями голосу.

як говорити з дітьми про секс

Одним з перших питань «про це» є «Звідки я взявся?». Тому ось правила, які будуть працювати для питань на цю тему:

Завжди відповідаємо тільки правду. Жодних лелек, капусти і купівлі дітей у магазинах. Немає такого віку, в якому дитині «зарано» знати правду.

Правда має відповідати віку дитини. Трирічному малюкові не треба знати про те, що в мами була овуляція, а тато має сперматозоїди.

Відповідаємо на те питання, яке отримали. Немає потреби, почувши «звідки я взявся?», одразу розповідати дитині все про сексуальне життя. Достатньо сказати щось типу: «Тебе народила мама. Коли ти був зовсім маленький, ти жив у мами в животику, а потім, коли став більшенький, мама поїхала в спеціальну лікарню і тебе народила».

Головне, що має винести дитина з кожної такої розмови – переконання, що спілкуватися про це безпечно, ви завжди готові відповісти і до вас можна підходити знову й знову. Дайте мозку дитини можливість працювати і самостійно доходити до наступних запитань.

Рано чи пізно дитина прийде і спитає: «Як я до мами в животик потрапив?». На нього можна відповісти: «Щоб утворилася дитинка, потрібні мама і тато. У мами і тата є такі особливі клітинки-насінинки, і коли мамина насінинка поєдналася з татовою, з’явився ти». І лише питання «Як татова клітинка попадає до мами?» змушує нас розказати про секс.

Дитина дошкільного віку не потребує зайвих подробиць і тут. Можна сказати: «Мама і тато дуже люблять одне одного і захотіли народити собі маленького хлопчика чи дівчинку. Для цього дорослі люди займаються коханням. Це значить, що вони можуть цілуватися і міцно-міцно обнімаються, а статевий орган чоловіка (він по-науковому називається «пеніс») входить в оту спеціальну дірочку у жінок (її називають «піхва»), і тоді клітинки майбутніх мами і тата поєднуються».

Не так важливо, як ви назвете цей процес – «займатися коханням», «займатися сексом» чи «любитися». Важливо, щоб дитина почула, що вона – бажана і люблена, що батьки дуже-дуже хотіли її появи на світ, а ще – важливо! – займатися коханням і мати дітей можуть тільки дорослі люди.


Чи справді потрібно «називати речі своїми іменами»? Західні фахівці з питань статевого виховання переважно стверджують, що навіть маленька дитина повинна знати правильне іменування частин тіла, зокрема і статевих органів. З одного боку, це правда – уникаючи евфемізмів, ми робимо тему сексуальності менш табуйованою, хоча б у масштабах окремої родини. Важливо також пам’ятати – якщо дитина зіткнеться із сексуальними зловживаннями, вона повинна мати слова, щоб пояснити, що з нею відбулося, і поскаржитися довіреним дорослим. З іншого боку, можливі компроміси. Зручний і корисний евфемізм – «інтимні частини тіла». Нагадати дитині про інтимність не буде зайвим.

У наш час є багато книжок, які можна придбати на допомогу – з гарними ілюстраціями, з логічним і доступним викладенням матеріалу. Життя навколо також дає багато приводів для розмов – наприклад, якщо у вас є вагітна подруга чи родичка. Узагальнюйте, якщо соромитесь говорити про самих себе: «Усі жінки/чоловіки влаштовані так, що…».

Виставляйте кордони – це навчить дитину поважати їх і згодом – виставляти свої. Поясніть дитині, що інтимні органи – дуже особливі та важливі. Чужі люди не повинні їх бачити чи торкатися. Тільки мама/тато, коли допомагає помитися, чи лікар, якщо батьки дозволили.

Тема сексуальних зловживань і безпеки – це та тема, про яку дитина ніколи не спитає сама. Малеча, що живе у благополучній родині, просто не може собі уявити чогось подібного. А діти, які є у групі ризику чи постраждали від насильницьких дій, зазвичай про це не говорять. Тому це питання – безпеки та інтимності – завжди повинні порушувати дорослі. З якого віку? Відтоді, як дитина може залишитися наодинці із будь-ким, окрім вас. Мама вийшла на роботу і найняла няню. Дитина пішла в садочок, на секцію, лишилась у друзів сім’ї, поїхала в табір. На жаль, у більш ніж 60% випадків дитина зазнає сексуальних домагань не від сторонніх, а від осіб, яких вона добре знає.

Як говорити «про це» з підлітком?

Головне правило залишається – правда, тільки правда і нічого, крім правди. Але підліток уже не потребує перекладу на «спрощену мову». Сучасні діти, маючи широкий доступ до різних джерел інформації, є достатньо обізнані й у питаннях сексуальності. Інша річ, що вони не завжди вміють фільтрувати отриману інформацію і можуть вірити у різноманітні міфи, пов’язані з дорослим життям.

Головне завдання батьків – виявити і розвінчати ці міфи, бажано до того, як у дитини почнеться перехідний вік. Підготуйте майбутнього підлітка до змін, які його/її чекають.

Не змушуйте дитину до розмови у форматі лекції типу «Сідай, дитино, тобі вже час дізнатися всю правду про це». Будьте дружні й невимушені. Знайдіть привід для розмови. Покажіть, що ви відкриті до запитань, але не тисніть. Якщо розмова явно не складається (дитина соромиться говорити з вами), а ви переживаєте, чи справді вона знає все, що потрібно – купіть книгу або знайдіть хороше освітнє відео. Не контролюйте, читав він/вона чи ні. Дайте знати, що якщо будуть якісь запитання – до вас можна завжди підійти, ви разом пошукаєте відповіді.

Головне – зберегти довіру дитини. Не так важливо, чи на всі питання ви знаєте, що відповісти. Можна сказати, що це складне питання, і пошукати на нього відповідь разом. Чи поверніться до розмови пізніше. Ніколи не сваріть дитину, навіть якщо ви чуєте те, що «хороший хлопчик/дівчинка» не має знати. Навіть якщо ви застали свого підлітка за переглядом порно.

Сім’я повинна бути безпечним місцем – завжди. Якщо, звісно, ви хочете, щоб і в майбутньому з питаннями і труднощами дитина приходила до вас, а не шукала відповідей невідомо в кого – вона їх знайде, але ви не знатимете, якими будуть ці відповіді. Отримання дитиною знань про секс – неминуча справа. У таких випадках краще очолити події, ніж намагатися їх втримати.

Авторка: Софія Пилипюк, The Village Україна

Потрібна порада?

Тут ти можеш анонімно поставити нам питання, запропонувати тему для статті чи попросити особистої поради, що стосується сексу, здоров’я чи стосунків. Ми, або наші кваліфіковані експерти, відповімо тобі на імейл.

Я згоден(а), щоб моє питання з’явилося у розділі «Поради».