Мастурбація – це ок?

Розповідаємо про те, що таке мастурбація, і чи мастурбувати - це ок

Іноді у мене складається таке враження, що тема мастурбації ще більш старанно забороняється у суспільстві, ніж тема сексу. І, хоч мастурбація навіть більш безпечна, ніж секс, про неї з дітьми говорять рідше, ніж про секс. Саме тому серед підлітків скоріше висміють того/ту, хто мастурбує, ніж того/ту, хто займається сексом.

Як треба ставитися до мастурбації?

Ставлення до мастурбації відображається в першу чергу, в тому, якими словами про неї говорять. Дехто називає мастурбацію сексом із собою, підкреслюючи цим самотню реальність того, хто мастурбує. Дехто називає це рукоблудством, онанізмом чи дрочкою, підкреслюючи “неправильність” цього заняття. Ну а дехто називає це самопізнанням, підкреслюючи, що мастурбація може бути корисним інструментом для пізнання себе та своєї сексуальності. Жартівники зустрічаються переважно серед перших двох груп.

Зберігати інтригу щодо питання у заголовку та тримати її аж до завершення посту не має жодного змісту, адже мастурбація – це ок, якщо тобі це подобається. Якщо ж ідея мастурбації тобі не симпатична, то ніхто не змусить тебе нею займатися, бо це твоя особиста справа.

Що таке мастурбація?

То що ж таке ця мастурбація, і як зрозуміти своє справжнє ставлення до такого простого заняття? Для початку, розкажу вам історію про дівчинку, якій було 10 років, коли вона вперше відчула незрозуміле тепло десь в області статевих губ. Це тепло виникало саме по собі, було дуже приємним і посилювалося, якщо легко натискати пальцем на клітор. Це зараз ця дівчинка виросла і знає назви тих органів, збудження в яких так сильно хвилювало її у дитинстві. А тоді вона не знала нічого адекватного ні про сексуальний розвиток, ні про фізіологію свого тіла, ні про нормальність бажання і збудження. Її знання обмежувалися тим, що дівчата можуть вагітніти з легкої подачі хлопців за умови, що у дівчат уже почалися місячні.

Ще вона точно знала, що категорично заборонено розпитувати про це свого тата. Маму можна запитати, але вона відповідала якось занадто механічно, наче через силу, чи стримуючи гнів. Пошук в інтернеті на думку не спадав, бо хоч доступ до нього і був, навичок успішного пошуку перевіреної інформації дівчинка не мала. Тому залишалося лише переживати незрозуміло що і боятися, раптом батьки побачать чи зрозуміють, що їй хочеться торкатися себе ТАМ.

Пізніше дівчинка виросла, почала статеве життя, і дуже довго не могла зрозуміти, що таке той оргазм, про який так багато говорять. Навичок пошуку в інтернеті додалося, і на якомусь форумі вона знайшла фільм, створений якоюсь організацією для підлітків, де нормально пояснювалося, що таке секс і чому люди хочуть ним займатися. Там сексологи сказали, що мастурбація – хороший спосіб зрозуміти свою готовність до початку статевого життя. А для тих, хто його вже почав, це можливість знайти свій оргазм. Хоч дівчинці вже було далеко не 10 років, дитячі страхи перед покаранням не залишили її, тому перші спроби мастурбації не призвели ні до успіху ні до оргазму.

Таких історій можна назбирати багато, бо небагатьом пощастило мати доступ до адекватної інформації про мастурбацію у період статевого дозрівання. Небагато людей уникнули страху батьківського покарання за ЦЕ. Відповідно, мало хто сформував своє особисте та особливе ставлення до мастурбації.

Мастурбувати треба лише, коли ти не маєш постій_ної партнер_ки?

На початку ми розглянули три умовні типи ставлення до мастурбації: як додаток до самотності, як трата часу, і як метод самопізнання. Дехто найбільш схильний вважати, що мастурбувати доцільно тоді, коли немає сексуального партнера/партнерки. Такий підхід прирівнює мастурбацію до сексу, визначаючи її як альтернативу, коли «більше немає з ким». Проте такий, здавалося б, логічний підхід обмежує мастурбацію фактором наявності партнера. Те, що це працює не так, довели ще у 90-их роках за допомогою Загальнонаціонального опитувальника проблем здоров’я та соціального життя у США (National Health and Social Life Survey, NHSLS). Результати цього опитувальника показали, що ті, хто з більшою ймовірністю використовує можливість «сексу на самоті», з більшою ж ймовірністю мають і активне статеве життя. Така взаємозалежність зайвий раз доводить, що мастурбацію слід розглядати як спосіб самопізнання, а не заняття для самотніх.

Єдине, що заслуговує уваги у цьому підході, так це визнання того, що сексуальне бажання виникає незалежно від наявності партнера. Проте обмеженість цього погляду зводить цей факт до непристойності та пробуджує почуття сорому за своє бажання, бо воно не розглядається як щось нормальне та природне. Воно скоріше визначається як щось тваринне, заборонене та приховане - звичайний інстинкт, який ми не можемо контролювати. Хоча, звісно, це не так.

Мастурбація - це погано?

У цьому головна подібність першого підходу з другим, який визначає мастурбацію як непотрібне заняття, яким займаються переважно збоченці. Самозадоволення у цьому підході набуває негативного значення, воно висміюється разом з тим, кого на цьому занятті зловили. Тягнеться він ще з тих часів, коли сексології як галузі медицини не існувало, а народ був зайнятий відловом відьом. Іншими словами, це триває ще з часів темного і непривітного Середньовіччя. Тоді онаністів лякали хворобами та невизнанням за те, що ті мастурбують. Так як тогочасні батьки не могли адекватно пояснити дітям, чому не можна робити те, що приносить задоволення, вони вигадували чудернацькі пристрої типу поясів вірності, щоб обмежити доступ дітей до статевих органів. Окрім психологічної травматизації тогочасні діти отримували ще ряд хвороб від недотримання гігієни. Хоча зрештою, хто у часи Середньовіччя думав про гігієну!

Середньовічним лікарям ми дозволимо думати, що мастурбація це погано з двох причин: а) переконати їх у протилежному неможливо, бо вони вже давно померли, б) вони робили висновки на основі тих знань, які були їм доступні у ту епоху. Якщо хтось із сучасних дорослих вважає мастурбацію поганою за своїм визначенням, то сміливо прирівнюємо їх до середньовічних дикунів. Звісно, озвучувати цього не варто, проте висновки для себе зробити можна - вони помиляються, а їхні переконання суперечать дослідженням, які проводилися неодноразово багатьма експерт(к)ами.

Ще одним популярним страхом дорослих є те, що мастурбація може стати звичкою та завадити розвитку нормальної сексуальної поведінки. Проте, сучасна медицина доводить, що відсутність досвіду мастурбації може спровокувати проблеми у розвитку сексуальності (порушення ерекції чи аноргазмію - неможливість отримати оргазм).


То що, мастурбація - це дійсно ок?

Залишився третій підхід, який визначає мастурбацію як спосіб самопізнання до та під час статевого життя. Відбувається це шляхом самозадоволення через фізичну стимуляцію (потирання, прогладжування, стискання статевих органів чи будь-яких інших частин тіла (грудей, стегон, анального отвору, тощо)).

Ми починаємо мастурбувати ще у дитинстві, і це нормально, бо саме тоді і таким чином відбувається психосексуальний розвиток. Хтось раніше, хтось пізніше, але ми всі робимо це, хоч хтось може і не пригадує цього, бо страх перед покаранням від батьків був занадто сильним. Ранній початок мастурбації спровокований звичайною дитячою цікавістю, яка пов’язана абсолютно з усім, що відбувається навколо. Дітям цікаво все. Вони досліджують себе та навколишній світ. Для них немає різниці між тим, щоб спитати щось про свої пальці на ногах, чи про геніталії - до того моменту, як батьки їх не присоромлять за таке питання або за дослідження своїх статевих органів.

Чим може бути корисна мастурбація?

Ранній початок мастурбації спричиняє її індивідуальний характер у дорослому віці. Навряд чи знайдеться двоє людей, які мастурбують абсолютно однаково. Характер самостимуляції буде подібним, але ритм, певний стиль, схильність будуть різними у різних людей, бо кожен має свої смаки та вподобання як у сексі з партнером, так і без нього.

Окрім можливості дослідити свої вподобання, мастурбація є хорошим інструментом для зняття напруги та релаксу. Також – це можливість впорядкувати життя у парі, коли сексуальні потреби одного партнера на даний момент перевищують можливості та потреби іншого. Або – це вихід сексуальних потреб, коли партнера немає (але все ж, це не єдина перевага мастурбації, як вважають прихильники першого підходу). Історично, мастурбацію вважають однією з головних форм безпечного сексу. За допомогою неї люди з партнерами чи без них знаходили можливість у сексуальному задоволенні у періоди підвищеного ризику зараження хворобами, які передаються статевим шляхом.

Нормальність та природність мастурбації також підкріплюється доказами її наявності в тваринному світі (з якого ми всі з вами почалися). Самці дикобраза у стані статевого збудження ходять на трьох лапах, а четверту тримають на геніталіях. Самці слонів деколи посилюють свою ерекцію за допомогою стимуляції члена своїм хоботом. Самці собак та котів облизують свій член, при цьому нерідко рухаючи тазом. Серед дельфінів у неволі один мав звичку поміщати свій ерегований член у струмінь води, а інший самець терся членом об дно басейну. Винахідливими можуть бути не лише люди ;)

Незалежно від багатьох фактів та аргументів, які спростовують шкоду мастурбації, усе ж існує багато противників, які користуються застарілими поглядами та остерігаються чогось примарного та неіснуючого. Такі люди плутають власне «фе» з фактом. Вони вважають, що якщо їм не подобається, то так має бути і всім іншим. Мастурбація може нам подобатися чи не подобатися, але існувати вона точно буде. Поважайте себе та свою думку і користуйтеся інформацією лише з перевірених джерел, тоді ніхто не зможе заперечити вам своїм «фе».

Aвторка тексту: Ольга Авраменко

Авторка іллюстрації: Олена Мишанська